Charming Virmenka Brings Back Memories

  • Charming Virmenka Brings Back Memories
  • Charming Virmenka Brings Back Memories
  • Charming Virmenka Brings Back Memories
  • Charming Virmenka Brings Back Memories
  • Charming Virmenka Brings Back Memories
  • Charming Virmenka Brings Back Memories
Issue 94, October 2016.
Charming Virmenka Brings Back Memories
 
It was back in 1979 when on one of Lviv’s oldest streets – Virmenska – at House №19 opened up coffee-shop Virmenka. Located in the Polish-era mansion of Bijouterie master Bader, the coffeehouse became an instant Leopolitan hit. Featuring delicious Cezve-style coffee prepared on sand, Virmenka became popular among the “flower children”, or the hippies. By the 1990s, this venerable venue began attracting historians, poets, musicians, and students to share politics, music, and forbidden samizdat books that were censored and published by hand underground. The venue brought together many from outside the mainstream, including pacifists, artists, painters, musicians, and actors from all over the Soviet Union – Moscow, Leningrad, Vilnius, and Tallinn. “There were days when over 100 people were crowded inside and the exterior turned into an incredible free-spirited gathering” remembers Alik Olisevych, the son of political prisoners and a local hippie. Virmenka was nearly as famous as Leningrad’s ‘Saigon’.
Indeed, Virmenka is regularly referred to in many literary and artistic works. Ukrainian writer Yuriy Vynnychuk remembers well, “In Lviv it was well-known that the best coffee one could find was on Virmenska St. and  in  “Nektar” on Saksahans’koho St..  Coffee was just one of the reasons people went, the other was for the meetings where a lot of creative issues were resolved.”
 The coffeehouse had just 7 tables inside, so the queue often ended on the street. It was in this place where the tradition to come drink coffee outside was born. People were sitting on the sidewalks and porches sipping coffee, which was forbidden in the Soviet times when “coffee-lovers” often faced persecution”. Virmenka’s clients were looked after by bartenders Sofiya and Nadiya though, who managed to sneak the venue’s visitors through the back door to the yard in case of any problems. 
 
This year Virmenka was successfully reborn and  became top  winner  of  X  City Coffee Festival  in  nomination  “Best  coffeehouse 2016”. The venue’s interior has been preserved and its famous Cezve coffee is served by the charming Lilya, daughter of former barista Nadiya. Old photos and collections of books that can be borrowed to read , on condition that you leave  your  books, lend an old-time charm to the venue. Some of the books on offer include Revolution of Flowers and Three Hippies in Lviv almanacs. If it’s your first time to Virmenka, you’ll need to try Lviv’s most delicious syrnyk (cheese cake), which goes down nicely with a custom-produced liquor. Be sure to stick around for some music from Braty Hadiukiny and talk to visitors that know about the famous Kuzya (Serhiy Kuzminskyi). You also might want to check out the venue’s “Pending Coffee”, where you can leave a cup for a certain someone by leaving their name on the board, or, of course, treat  some stranger.
 
У далекому 1979 році на одній із найстаріших вулиць Львова – Вірменській, в будинку під №19 (за Польщі тут працював майстер біжутерії Бадер), відкрилась кав’ярня, яка одразу стала культовою. Попри те, що «Вірменка» славилась найсмачнішою кавою, приготованою у турці на піску, саме вона стала місцем тусовки «Дітей квітів». До початку 1990-их тут зустрічались прогресивна молодь, музиканти, історики, поети, щоб обмінятись самвидавом, забороненими книжками та музикою. 
«Сюди з’їжджались неформали, пацифісти, художники, актори, рок-музиканти з Москви, Ленінграда, Вільнюса, Таллінна. Бували дні, коли до кав’ярні набивалось до сотні людей, і надворі утворювалась неймовірна тусовка», - згадує львівський хіппі, син політв’язнів Алік Олісевич і порівнює її з видатним пітерським «Сайгоном». 
Взагалі, «Вірменка» часто згадується в роботах багатьох творців. Так, Юрій Винничук, відомий український письменник пише: « У Львові вважалося, що найкращу каву готували на Вірменській та у «Нектарі» на Саксаганського... Кава була тільки приводом для таких здибанок, на яких вирішувалися різні творчі питання».
«Вірменка» мала тільки 7 столів всередині, черга за кавою стояла аж на вулицю, Ось чому саме тут зародилась традиція виходити з кавою надвір, сидіти на тротуарі, по підїздах. А це було забороненим у радянський час, і частенько міліція переслідувала відвідувачів. Їх у цей момент рятували тодішні бармени «Вірменки» пані Софія та пані Надя, випроваджуючи «чорним ходом» у подвір’я. 
Цього року у "Вірменці" пройшла реставрація, яка пішла їй лише на користь адже  заклад  було обрано  кращою  кав'ярною Львова  в рамках проведення  X фестиваля "На каву до Львова".
Стилістика інтер’єру максимально збережена, а знамениту каву у турці вам зварить пані Ліля - донька колишньої працівниці Надії. 
Тут експонуються старі фото, є колекція книг, які можна взяти почитати, залишивши натомість свої, серед них «Революція квітів» та 3 альманахи «Хіппі у Львові». Обов’язково скуштуйте тут найсмачніший львівський сирник та різноманітні лікери та наливки власного виробництва під музику Братів Гадюкіних й поспілкуйтесь з відвідувачами, що у свій час тусували тут з Кузею (Сергієм Кузьмінським). «Вірменка» має зараз й «підвішену» каву, яку ви можете залишити конкретним людям, вказавши на дошці їх і’мя чи, відчувши енергетику цього культового закладу, заповісти її незнайомцю.