Baczewski Family: Alcohol Magnates, Art Patrons, and Socialists

  • Baczewski Family: Alcohol Magnates, Art Patrons, and Socialists
  • Baczewski Family: Alcohol Magnates, Art Patrons, and Socialists
  • Baczewski Family: Alcohol Magnates, Art Patrons, and Socialists
  • Baczewski Family: Alcohol Magnates, Art Patrons, and Socialists
  • Baczewski Family: Alcohol Magnates, Art Patrons, and Socialists
Issue 62, November 2013.

Baczewski Family: Alcohol Magnates, Art Patrons, and Socialists

Not many Leopolitans know that it was in our city where the world’s first vodka production factory was opened. It’s true – the Baczewski brand, now more closely associated with Warsaw and Vienna, first appeared in Lviv in 1782. The factory was located on today’s Khmelnitsky Street, where one can still see the “Almazinstrument” sign on the gates.

For a short time, the Baczewski factory was only popular locally, competing with hundreds of other small private distilleries. The factory produced high quality, perfectly distilled vodka – which was accordingly very expensive – even though vodka was considered to be a beverage primarily purchased by poor people. So when Józef Adam Baczewski, grandson of the founder, took over the factory in 1856, he made several adjustments in an effort to change that. Due to his large advertising campaigns, a Baczewski brand shop on Rynok Square, and agreements with owners of expensive restaurants, Baczewski vodka slowly gained popularity among Leopolitan nobleman and aristocrats. Baczewski often presented his fine product at European exhibitions and regularly won different prizes. By the end of the 19th Century, the Baczewski brand managed to unite members of the upper bourgeois class and aristocrats with the usually underprivileged ‘batyars’ – representatives of the city’s subculture. As early 20th Century Leopolitan publicist Krzysztof Bulzacki described, “For Baczewski [vodka], a Lviv batyar will tear anyone to shreds.”

Soon the factory became the supplier to the Austo-Hungarian royal family. The storied brand produced all kinds of local legends about the vodka and the producers’ family. For example, in some 1920s Polish newspapers appeared a story about members of the Baczewski family meeting with American tycoon Henry Ford on a visit to the USA. It is said that Ford presented Leopolitans with a bottle casted in silver which was later sealed in the wall of a mansion on Rynok Square. Mr. Baczewski, and other members of his family, soon became noted politicians and art patrons. As deputies in Lviv’s city council, the Baczewskis became famous advocates of reform, who attempted to bring equality between Lviv’s rich and poor. As patrons of the art, they established a foundation that created opportunities for talented local students to study at Europe’s best universities. In addition, the Baczewskis sponsored renovations to many of Lviv’s mansions, provided food to Lviv’s poorest citizens, and arranged social evenings for single women.

Unfortunately, the socialist ideals of the Baczewski family didn’t help them in 1939 when the Soviets came to Lviv. Some members of the family disappeared without a trace in many of the Soviet camps, while others were forced to emigrate to Austria or the USA. Today, Baczewski vodka, which continues to bear the “Lviv” mark, is still produced in those two countries. Leopolitans with a sharp eye will have noticed that Baczewski vodka returned home only last year,  and it could be found in three restaurants and one shop. Rumours continue to persist that a new venue dedicated to the famous Baczewski family will be opened in Lviv next year, which will be accordingly named ‘Baczewski’.

 

Родина Бачевських: горілчані магнати, меценати і соціалісти

Мало хто з цьогочасних львів’ян пам’ятає, що саме у нашому місті створено перше у світі заводське виробництво горілки. Але це факт – марка Baczewski, яка зараз асоціюється більше з Віднем та Варшавою, з’явилася саме у Львові у 1782 році. Завод розташовувався на теперішній вулиці Хмельницького, а на його воротях зараз красується вивіска «Алмазінструмент».

Протягом певного часу Фабрика Бачевських мала лише локальні досягнення, з перемінним успіхом конкуруючи з сотнями малих самопальних гуралень Галичини. Добре очищена горілка Бачевських була якісною, але дорогою, а напій вважався «хлопським», горілчані вироби вживали переважно бідняки. Однак після 1856 року, коли Фабрику очолив правнук засновника, Ян Адам Бачевський, все змінилося. Протягом тривалого часу, завдяки широкому використанню реклами, власній крамниці на площі Ринок та домовленостям з власниками дорогих ресторацій горілка Бачевських набула популярності в багатіїв та аристократів. Великої уваги Адам Бачевський надавав європейським виставкам, з яких регулярно привозив нагороди. Зрештою, до кінця 19 століття назва «Бачевські» в Галичині стала синонімом горілки. Саме цей, як тепер модно казати, «бренд» об’єднав небагатих батярів (львівську субкультуру хуліганів-жартівників) із найвищими колами буржуазії та аристократії. «За Бачевських будь-який львівський батяр порве на шматки», - писав на початку 20 століття львівський публіцист Кшиштоф Булацький.

І суть тут не лише в горілці, і не тільки в легендах про родину її виробників (наприклад, публікації деяких польських газет 1920-их років описують поїздку представників Фабрики Бачевських у США до Генрі Форда – знаменитий американець нібито у відповідь на частування подарував львів’янам пляшку, вилиту з чистого срібла, яку замурували в будівлю на львівському Ринку). І не в тому, що Фабрика була постачальником імператорської родини Австро-Угорщини. Річ у тім, що з часів Адама Бачевського представники роду постійно були ще й політиками та меценатами. Як депутати міської ради Бачевські прославилися як реформатори, котрі намагалися урівняти в правах бідних міщан із багатіями. Як меценати заснували Фонд, за кошти якого вчилися у найкращих університетах Європи здібні львівські юнаки. Також вони фінансували віднову міських будівель, вечері для бідних і клуби для спілкування самотніх жінок.

Утім, певний ухил до соціалізму не порятував Бачевських у 1939 році, коли у Львів прийшла радянська влада. Найближчі нащадки засновників просто зникли у радянських таборах. Інші змушені були тікати й осіли у США та Відні. Саме у цих двох країнах зараз і виробляється горілка, хоча на ній і досі присутня локація «Львів». До рідного ж міста продукція Бачевських повернулася лише минулого року, однак продається лише в трьох ресторанах та одному магазині. Утім, наступного року, подейкують у Львові має зявитися ресторан, присвячений знаменитій львівській родині. Він так і називатиметься: «Бачевські».